Новини
Home / Технології / Наскільки важко зберігати секрети? Відповідають вчені

Наскільки важко зберігати секрети? Відповідають вчені

Психолог Майкл Слепейн (Michael Slepian) і його колеги з Колумбійського університету в Нью-Йорку попросили дві групи людей (добровольців в інтернеті і групу, набрану в Центральному парку Нью-Йорка) відповісти на питання анкети про особисті секрети, здоров’я і благополуччя. Серед варіантів секретів, з яких пропонувалося вибрати, були невірність партнера, злодійство, недбале ставлення до роботи, сексуальна орієнтація, аборти і вживання наркотиків. Всі анкети були анонімними.

Були в анкетах і питання про те, як вони зберігали свої секрети — розповідали обраним особам або не розповідали нікому, тримали в таємниці завжди або в кінці кінців розкривали всі карти. Про ті секрети, які учасники дослідження не розповідали нікому, вчені ставили додаткові запитання: «Як часто ви думаєте про свою таємницю взагалі» і «Як часто ви думаєте про свою таємницю в присутності того, кому, на вашу думку, про неї знати не можна», «Як часто вам доводиться мовчати про речі, які стосуються вашої таємниці». Психологи також просили учасників дослідження за 13-бальною шкалою оцінити вплив таємниці на їх добробут: оцінка 0 означала, що секрет зовсім не впливає на якість життя, 6 — що життя стає набагато краще, а -6 — про те, що людина страждає від того, що у нього є щось, про що не можна говорити. Крім того, учасники повинні були відповісти на ряд питань про своє здоров’я.

Виявилося, що у 97% учасників була хоча б одна історія про себе, яку колись доводилося тримати в секреті, а в середньому у кожного налічувалося 13 таємниць (з 38 восьми варіантів, наведених в анкеті), з яких п’ять — таких, про яких людина ніколи нікому не розповідав. Найпопулярніші секрети — про потяг до кого-то крім свого партнера і про романтичні стосунки, які доводилося приховувати. З’ясувалося також, що люди вдвічі частіше зберігають такі історії в повній таємниці, ніж довіряються хоч кому-небудь.

Цифри, зібрані й оброблені Слепейном і його колегами, показують, що не сам секрет, а неможливість розкрити його хоч кому-небудь псують людям настрій і підриває здоров’я. Люди, які повідомляли в анкеті, що згадують про свої таємниці раз на тиждень або менше, отримали в середньому 66 із 100 балів у загальній оцінці здоров’я, а ті, які думали про свої секрети кожен день — тільки 49, а оцінка впливу секрету на душевний стан у цих двох груп розрізнялася на два бали. Цікаво, що причини такого різного ставлення до своїх таємниць, мабуть, були суб’єктивними, оскільки в обох групах необхідність зберігати одні і ті ж таємниці могла як глибоко зачіпати, так і залишати людей байдужими.

Такі разючі — і нез’ясовні — відмінності спантеличили учених. Доктор Слепейн схильний пояснювати їх індивідуальними психологічними особливостями — наприклад, схильністю мучитися від невирішених питань. Вчений також припущенням про те, що здатність приховувати факти власної біографії розвинулася у Homo sapiens тільки після появи мови — то є досить пізно за мірками еволюції.

Источник: popmech.ru

Leave a Reply

Your email address will not be published.

РусскийУкраїнська