Новини
Home / ДНР и ЛНР / Кому вигідний розділ України

Кому вигідний розділ України

22.04.2017 – 8:00

У четвер, 20 квітня, інформаційне агентство Bloomberg опублікувало великий матеріал, присвячений неминучість інтеграції Донбасу до Росії.

Bloomberg не публікує такі матеріали просто так, мовляв, через три роки війни в Донбасі журналістам стало цікаво, що ж там відбувається.

Тим більше що над матеріалом працювали лояльні до чинної київської влади українські журналісти, які просто зобов’язані були закласти в нього позицію власної країни.

Отже, в значній мірі стаття відображає поточне розуміння проблеми Донбасу Україною і як мінімум не суперечить інтересам Заходу.

Більш того, матеріал очевидно спочатку будувався під задану концепцію. В Росії легко можна знайти політиків з різними поглядами на ситуацію в Донбасі.

Однак автори підібрали саме тих представників законодавчої і виконавчої влади, які в більшій чи меншій мірі виступали за якнайшвидшу інтеграцію Донбасу до складу Росії.

У деяких випадках політик, який давав журналістам телефонний коментар, просто вказував на поточну ситуацію.

Казав, що своїми діями — блокада Донбасу, розрив з ним усіх видів економічних, фінансових, торговельних відносин, виведення його за дужки національної адміністративної та політичної систем — Україна сама створює умови, при яких повернення регіону в її склад стає все менш імовірним.

Дії ж Росії носять гуманітарний характер і буквально покликані вивести кілька мільйонів людей зі стану гуманітарної катастрофи, в яку їх загнала київський режим.

© РИА Новости. Сергій Аверін
Місцевий житель стежить на вулиці за піччю, на якій жителі багатоквартирного будинку гріють чайники. Селище Донецьк-Північний, ДНР

Проте в контекст статті навіть такі коментарі впліталися як доказ наміри Кремля остаточно сепарувати від України даний регіон і інтегрувати його в Росію.

Автори матеріалу дотримали всі формальні пристойності. Вони запитали думку Кремля за змістом свого дослідження і навіть опублікували вислів Дмитра Пєскова, прес-секретаря президента Росії, який охарактеризував їх висновки, як абсурд.

Але це ніяк не вплинуло на основний зміст тексту. Він майстерно, з багатим цитуванням обізнаних російських джерел, створює у непідготовленого читача ілюзію почався поглинання Росією Донбасу. Що характерно: на відміну від традиційних для Заходу алармістських матеріалів на цю тему, автори подають інтеграцію Донбасу в Росію як природний процес.

Чи означає все це, що Захід вирішив змінити свою позицію з української кризи? Не думаю. Якщо б мова йшла про корінний перегляд стратегії на українському напрямі, то робилися б спроби вийти з режиму санкцій проти Росії. Саме в цьому, а не в гіпотетичному визнання справжніх і майбутніх територіальних змін лежить ключ до нормалізації відносин.

Росія — велика держава, здатна відстояти свою територіальну цілісність незалежно від визнання чи невизнання світовою спільнотою існуючих геополітичних реалій.

Ситуація з Абхазією і Південною Осетією, незалежність яких Росія визнала (Південна Осетія взагалі має намір провести референдум про входження до складу Росії), а Захід не визнав, переконливо свідчить, що різниця позицій не призвела до погіршення відносин.

© РИА Новости. Ігор Маслов
Житловий багатоквартирний будинок, постраждалий в результаті обстрілу в Ясинуватій ДНР

Точно так само і в ситуації з українською кризою: Захід може визнавати або не визнавати все, що він хоче. Якби при цьому ЄС і США утримувалися від недружніх політичних, дипломатичних, фінансових, торговельних та економічних кроків щодо Росії, Москва за своєю ініціативою псувати відносини не стала б.

Можна припустити, що це свідчить про готовність Заходу закрити очі на відчуження Донбасу на користь Росії. Або що він не заперечує проти того, щоб такі сигнали посилали київська влада. Але необхідно врахувати, що мова в статті йде не про все Донбасі.

Bloomberg публікує карту, на якій виділені території, підконтрольні проросійським сепаратистам». Західна межа ДНР/ЛНР проходить по лінії розмежування.

Зазначимо, що це повністю збігається із набуває все більшу популярність на Україні ідеєю: офіційно відокремити від себе території, підконтрольні владі ДНР/ЛНР. Тим самим завершити громадянську війну, але зберегти більшу частину Донбасу і спробувати стабілізувати ситуацію в країні.

Тобто публікація відображає набирає останнім часом у політичних колах України точку зору.

Фактично Захід і київське керівництво, усвідомивши неможливість перемогти у війні і розуміючи, що продовження бойових дій здатне призвести до дезінтеграції України та початок повномасштабної громадянської війни всіх з усіма на підконтрольних Києву територіях, намагаються зберегти й стабілізувати хоча б частину дістався їм держави.

А те, що і так ними не контролюється і ніколи контролюватися не буде, вони готові віддати Росії.

При цьому Київ розраховує набрати очки на те, що Росія виявиться винуватицею знищення Мінських угод.

Виконати їх не може Україна, вони стали тягарем для Заходу, а ініціативу відмови від цих угод пропонують взяти на себе Москві і республікам, після чого Росію можна знову звинуватити у всіх смертних гріхах і актуалізувати режим санкцій, дієвості і значущості якого західним політикам все важче переконувати власне населення.

Крім того, ДНР/ЛНР вважають своїми всі території Донецької і Луганської областей і не збираються дарувати їх Україні. Інтеграція до складу Росії двох існуючих «огризків» призведе або до необхідності воювати з Україною за решту під її владою території областей, або погодитися з розділом Донбасу.

Якщо при цьому українській державі вдасться вціліти (що неможливо за умови продовження стану «мінського світу»), то рівень його ворожості по відношенню до Росії якісно зросте.

По суті, автори ідеї відмови від ДНР/ЛНР на користь Росії правильно визначили тенденцію. Донбас як великий промисловий регіон, розрахований на обслуговування інтересів потужної сучасної економіки, може нормально існувати і розвиватися тільки в складі великої держави.

Якщо Україна від нього, по суті, відмовилася, значить, рано чи пізно він буде ставити питання про входження до складу Росії. Інших держав поруч з Донбасом просто немає.

Україна, збираючи податки, відмовлялася забезпечувати республіки необхідними обсягами готівкової валюти — і вони вимушено перейшли на російський рубль. Переорієнтували на Росію всю зовнішню торгівлю (з української сторони торгівля блокована). Республіканські документи визнані Росією.

Україна хотіла б, щоб люди в ДНР/ЛНР народжувалися, вмирали і вступали в шлюб без офіційної фіксації. Республіканські армії, державні і адміністративні апарати побудовані за зразком російських і за підтримки Росії.

Економіка республік відновлюється за російської підтримки і орієнтована на інтеграцію в російський економічний простір. Знову-таки іншого виходу республікам не залишили.

© РИА Новости. Ігор Маслов
Роздача гуманітарної допомоги в Донецьку

Все це давно і добре відомо, ніким не ховається і відповідає зобов’язанням Москви як одного з гарантів Мінських угод.

Останні орієнтовані в першу чергу як раз на виведення територій, на яких йшли інтенсивні бойові дії, стану гуманітарної катастрофи. З об’єктивних причин ці процеси, в тому числі і в першу чергу ініційовані Україною, ведуть до все більш тісної інтеграції республік з Росією, яка в майбутньому може призвести до повноцінного політичного об’єднання.

Інша справа, що необхідно розрізняти рух у певному напрямку і досягнення конкретної мети в конкретні терміни. Росія — велика держава і здатна самостійно вирішити, що, коли і в якому порядку вона буде робити. А той, хто не бажає миритися з реальністю, погіршує власне становище.


Ростислав Іщенко, оглядач МІА «Росія сьогодні»

Источник: rusvesna.su

Leave a Reply

Your email address will not be published.

РусскийУкраїнська