Новини
Home / Україна / Блиск і злидні «Гройсманомики»

Блиск і злидні «Гройсманомики»

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на минулому засіданні уряду заявив, що середня заробітна плата в Україні у 2017 році сягне 7 тисяч гривень, а в середньостроковій перспективі складе цілих 10 тисяч гривень. Раніше Кабмін збільшив вдвічі мінімальну заробітну плату.
Проте в реальності рівень життя продовжує падати.

 

Наприкінці минулого року в Києві вже чітко усвідомлювали, що соціально-економічна яма, в яку потрапила країна після завершення палацових інтриг, зрізає на корені всяке подобу владної легітимності, заробленої в очах людей гучними обіцянками масштабних поліпшень. Але за останні три роки люди не тільки не побачили ніяких покращень, але й істотно збідніли порівняно з 2013 роком (не кажучи про всі потрясіння і війни). Причому збідніли через виконання політичного замовлення на розрив відносин з Росією та євразійськими проектами, а також за виконання тарифної реформи МВФ.

Чому ж на це вирішено було відповісти? Хитрим маневром з підвищенням соціальних стандартів і зарплат.

Ще восени було оголошено про підвищення пенсій на 10% і двократне збільшення мінімальної зарплати – з 1600 гривень до 3200 гривень. І ось в перші місяці 2017 року влада переможно звітували про підвищення соцстандартів. Дивіться, мовляв, в уряду достатньо ресурсів, щоб підвищувати рівень життя, причому всупереч тривалої агресії з боку Росії. Але в чому ж хитрість? Гройсман вирішив убити двох зайців – потішити плебеїв красивими розмовами про зростання мінімалки і якось вирішити проблему хронічного дефіциту пенсійного фонду. Адже підвищення мінімальної зарплати означає підвищення соціальних внесків. І вони виросли. Приріст надходжень від ЄСВ зросли на 31,6% у січні-квітні 2017 року.

Що стосується середньої зарплати по країні, то вона теж нібито стрімко зростає і, як обіцяв прем’єр, скоро виросте ще більше. Так, за минулий рік середня номінальна зарплата зросла на 23,6%. І якщо вірити Держкомстату, то з урахуванням інфляції, що склала за підсумками року 13,9%, реальна зарплата зросла на 9,7%. Все б нічого, якби не великі сумніви в достовірності даних по інфляції. Справа в тому, що на тлі стабілізації зростання споживчих цін, ударними темпами зростають ціни виробників. Так, інфляція цін виробників в 2016 році склала 35,8%, перевищивши споживчу інфляцію на 22%. Очевидно, що ціни виробників не можуть рости в такому відриві від продуктової інфляції, так як багато в чому визначають останню.

Втім, звинувачувати Київ у статистичних маніпуляціях не вийде. Але не тому, що їх немає, а тому що влада зробили їх законними. З 2017 року Державна служба статистики перейшла на нову методику розрахунку індексу споживчих цін. Був скорочений список товарів, на основі яких розраховуються темпи інфляції – з 335 до 328 позицій. Зокрема, з нього виключені: крупа перлова, мандарини, гарбуз, бензини А-76, А-80, А-93, металевий посуд, лінолеум замінений ламінатом. Позиція «вино столове» розділена на дві – імпортне та вітчизняне. Виключені також вареники, але при цьому чомусь залишилися «ворожі» пельмені. Тепер-то всі ці «несуттєві» споживчі товари не будуть псувати Гройсману картину.

Але навіть маніпуляції даними перестають допомагати владі створювати ілюзію благополуччя. За підсумками січня-травня подкрученная інфляція знову випереджає зростання заробітної плати. Так, зростання цін за цей період склав 13,5%, а зростання доходів 10,8%. Тобто реальна зарплата з початку року впала на 2,7%. Мабуть доведеться підкрутити статистику ще, адже як нещодавно висловився Гройсман «Європейська інтеграція — це в першу чергу європейський рівень життя, який ми повинні забезпечити для українців. Правда, враховуючи провал реальної зарплати на 27% за 2014-2015 роки, поки залишається недосяжною метою повернення до рівня життя часів Януковича.

Таким чином, в основі «Гройсманомики» лежить два основні принципи: підтасовування даних і перетасовування залишків грошей в економіці. Підвищення мінімалки веде виключно до чергового вилучення грошей у бізнесу. Ні, звичайно, відщипнути у «жирних котів» на людей похилого віку та інвалідів – свята справа, але тільки в умовах зростання економіки. А його теж немає. Навіть торішні 2% точно такі ж липові, як і дані по інфляції. Справа в тому, що зростання ВВП зобов’язаний двом явищам – зростання податкових надходжень, які викликані нестримним зростанням цін на продукти і послуги ЖКГ. Девальвація гривні, підвищення тарифів, податків і внесків веде до масового закриття бізнесу і зростання цін, так як всі ці витрати будуть перекладатися на споживачів. Кінцевим продуктом «Гройсманомики» стане зростання безробіття, інфляції і бідності.

Leave a Reply

Your email address will not be published.

РусскийУкраїнська