Новини
Home / ДНР и ЛНР / Бешкет, вбивства, «розпил»: як воюють американські найманці

Бешкет, вбивства, «розпил»: як воюють американські найманці

16.09.2017 – 15:00

Гуркіт автоматних черг, крики поранених, паніка, тиснява — десять років тому, 16 вересня 2007 року, в Багдаді стався інцидент, який ледь не поховав репутацію американських приватних військових компаній (ПВК). Озброєні співробітники одіозної організації Blackwater відкрили вогонь на поразку по натовпу цивільних осіб. В результаті безладної стрілянини найманців загинули 17 мирних жителів, ще 18 отримали поранення, в тому числі діти. Це був перший випадок «героїзму» ПВК США на Близькому Сході, відданий розголосу, але далеко не останній.

Американські і європейські найманці встигли «наслідити» у багатьох країнах і своїми витівками ледь не посварили їх уряду зі своїми «роботодавцями». Про типову поведінку західних найманців у сучасних збройних конфліктах — у матеріалі РИА Новости.

Проблема в імені

Після багдадської трагедії уряд Іраку позбавив американську ПВК ліцензії на роботу в країні… і повернуло її через тиждень. Більш серйозних санкцій щодо Blackwater не дали ввести американські куратори, фактично управляли близькосхідним державою після повалення Саддама Хусейна. Керівництво США не збиралося відмовлятися від послуг професійних головорізів, за загибель яких не потрібно звітувати перед електоратом.

Офіційні особи постаралися зам’яти інцидент, взявши за виправдання дій найманців версію Blackwater: нібито на шляху їх конвою невідомі підірвали радіокерований фугас і обстріляли броньовики ПВК зі стрілецької зброї. Іракська сторона з цією версією не погодилася.


© AP Photo / Gervasio Sanchez/File Співробітники приватної військової компанії Blackwater в Багдаді. 2004 рік

Пізніше розслідуванням події зайнялися співробітники ФБР, скриплячи зубами підтвердили, що вбивства мирних жителів були невиправданими і порушували правила відкриття вогню на поразку. Уряд Іраку формально ініціювало процедуру виведення найманців Blackwater з країни, але потім контракт з ними все ж продовжили, очевидно, під тиском американських властей. Нікого знову не покарали.

Тим не менш у жовтні 2007 року керівництво компанії вирішило «перезавантажити» свій імідж і провело «ребрендинг» — змінив вивіску на Blackwater Worldwide і намалював новий логотип.

 

Проте найманці не перестали «ураганить» і під новим ім’ям, що пізніше призвело до великих скандалів. У 2009 році Blackwater Worldwide перетворилася на Xe Services. Однак у вересні 2010 року п’ятьом членам керівництва нової-старої ПВК були пред’явлені звинувачення в контрабанді зброї, яку спритні найманці під шумок «вели» з американських складів в Афганістані і продавали на стороні.

В результаті компанії знову довелося проходити став звичним обряд «хрещення» — Xe Services перейменували в Academi. Саме під цим «брендом» американські найманці діють сьогодні в інтересах США по всьому світу. Зокрема, ще в 2015 році німецький політолог Міхаель Людерс з посиланням на свої джерела в НАТО заявляв, що близько 500 «академіків» воюють в Донбасі на боці Києва.

«Весела» компанія

Якщо Blackwater сумно відома через корупційні скандали і жорстокості своїх співробітників, то за американо-британської ПВК ArmorGroup International закріпилася недобра слава «свавільників». Ця компанія в кінці 2000-х років охороняла посольство США в Кабулі і забезпечував проводку конвоїв американських офіційних осіб по території країни. За фактом ж її співробітники відзначилися вкрай низьким рівнем дисципліни.

© REUTERS / Omar Sobhani На місці вибуху біля посольства РФ в Кабулі. 20 січня 2016

У вересні 2009 року американська неурядова організація Project On Government Oversight (POGO), що базується у Вашингтоні, направила лист держсекретаря США Хілларі Клінтон з детальним описом того, як бійці ArmorGroup проводять вільний від служби час.

За даними інсайдів POGO, близько 50 з 450 найманців цієї компанії, дислокованих в Афганістані, серйозно псували імідж своїх країн. «Сек’юріті» посольства часто покидали свої пости, безпробудно пиячили, влаштовували бійки, задирали місцевих і один одного на національному ґрунті (приблизно половина найманців були гуркхами), вели себе в розкошах.

За результатами розслідування, проведеного американськими властями, десять найманців були звільнені з ЧВК. Порушувалося питання про повний розрив контракту з ArmorGroup, проте 27 жовтня 2010 року Держдепартамент констатував, що не може знайти на заміну достатня кількість співробітників інших ПВК, які знають і англійську, і пушту, а також володіють достатнім досвідом роботи в Афганістані. Однак шукати заміну все-таки довелося.

Незабаром після «дисциплінарного» скандалу сенатський комітет у справах збройних сил опублікував доповідь, згідно з яким керівництво ArmorGroup платило гроші польовим командирам різних афганських збройних угруповань за охорону американського аеродрому в провінції Герат.

За даними сенату, частина цих грошей від місцевих «вождів» йшла напряму «Талібану», який закуповував на них зброю та боєприпаси. Низка скандалів призвела до того, що з 2012 року охорону посольства і військових об’єктів США в Афганістані здійснює ПВК Aegis Defense Services. А за ArmorGroup на довгі роки закріпилася дурна репутація.

Кошторис «на око»

В численних скандалах були помічені і співробітники однієї з найстаріших американських ПВК — DynCorp.

В кінці 90-х найманці цієї організації працювали в Боснії і Герцеговині і базувалися головним чином на військовій базі США Comanche Base Camp.

За свідченнями з різних джерел, крім бойової служби співробітники ПВК займалися работоргівлею. Вони спокушали неповнолітніх місцевих жителів, а потім продавали їх один одному за гроші.

В ході розслідування, що стартував у червні 2002 року, співробітники військової поліції Армії США допитали весь особовий склад DynCorp з бази Comanche. За підсумками перевірки п’ятеро педофілів в камуфляжі були звільнені з ЧВК. Ще десятки були змушені подати у відставку. Тим не менш до кримінальної відповідальності нікого не притягали.

В Іраку бійці DynCorp «відзначилися» непомірної жадібності і колосальними «розпилами» коштів американських платників податків. В їх завдання входило, зокрема, тренування іракської поліції, підготовка місць дислокації, будівництво інфраструктури. Кошториси на всі витрати складалися керівництвом ПВК «на око» і відправляли до Вашингтона.

Газета New York Times восени 2007 року констатувала, що DynCorp, по суті, діяла незалежно від своїх кураторів в Держдепі США, запитувала у американського уряду нечувані суми на сумнівні проекти. До них відноситься, наприклад, будівництво величезного олімпійського басейну в Багдаді, де могли б освіжитися вищі офіцери іракської поліції.

© AP Photo / Khalid Mohammed Співробітники приватної військової компанії в Багдаді. 2010 рік

У жовтні 2007 року стало відомо, що DynCorp витратила на іракських правоохоронців майже півтора мільярда бюджетних доларів США. Скільки з них осіло в кишенях керівництва компанії — важко сказати навіть урядові аудитори. Зрештою, DynCorp вирішила виплатити часткову компенсацію за гроші, пішли «в нікуди», а від тренувань іракської поліції її усунули.

«Буревісники»

Підготовкою силовиків у різних країнах займалися і інші компанії. У вересні 2012 року сербські громадські організації в США подали судовий позов до ПВК MRPI, в якому зажадали 10 мільярдів доларів компенсації за геноцид сербів на території Хорватії в ході сумнозвісної операції «Буря» в 1995 році. Тоді, нагадаємо, загинули до двох тисяч цивільних осіб, близько 200-250 тисяч стали біженцями.

Сербські правозахисники з’ясували, що хорватських військових до цієї операції спеціально готували інструктори з MRPI. В якості доказу сербська громада США надала суду договір на навчання хорватських солдатів і офіцерів, укладений в 1990-х роках між ПВК і Загребом. Представники MRPI всіляко відхрещувалися від звинувачень. Як і в більшості подібних випадків, покарання у підсумку ніхто не поніс.

Андрій Коц

*Терористична організація, заборонена в Росії.

Источник: rusvesna.su

РусскийУкраїнська